Парні категорії діалектики: одиничне і загальне, сутність і явище.  

Парні категорії діалектики: одиничне і загальне, сутність і явище.

Категорії − це філософські поняття, які відображають типові, найбільш загальні сторони буття, свідомості та людської діяльності. Ці категорії мають свою історію розвитку і пов’язані між собою. Скажімо: причина та слідство взаємо перехідні. Те, що в одному сенсі є причиною, у другому є слідство. Також і категорії одиничне і загальне. Під поняттям „одиничного” ми порозуміємо конкретне відображення особистого. Стіл взагалі і конкретний стіл. Без знання особистого ми не зрозуміємо часткового та загального. Тобто, ці категорії відображають специфічні сторони самого буття, пізнання.

Сутність і явище. Сутність − це філософська категорія для визначення головного, суттєвого, без чого річ або процес не відбувається. Це те, що визначає сенс. У Платона − це ідеї, у Гегеля − абсолютний розум, у інших філософів − це суттєві ознаки явищ, процесів. Явища − це категорії для визначення окремих несуттєвих ознак. Але вони свідчать про сутність, виявляють її не у одноактному схопленні, а поступово. Скажімо, бурхлива течія − є слідство того, що річка не глибока. Всі категорії пов’язані одна з одною. Є різні проблеми класифікації філософських категорій. Скажімо − центрова система. Це категорії матерії і свідомості. Одне без іншого для пізнання як гносеологічна проблема не існує.

Нормативний характер культури, її визначення і регулятивні функції.

І.Кант казав: „Культура − це набуття розуміння істотою здатності ставити будь-які цілі взагалі.” В ХХ ст. явище культури опинилося в центрі гострих культурологічних, соціологічних та філософських дискусій. Багатовизначенність поняття „культури” визначається предметом її розгляду. Взагалі культура − це вимір людського у людині. Тут дуже багато речей, ключових термінів для її порозуміння.

Культура − це найперше виявлення людини, її суттєвих характеристик і можливостей, та частина дійсності, яка перетворена людиною, але в якій людські творчі можливості проявлялися із ступенем повноти, досконалості та виразності.

Ознаки культури:

− це те, що пройшло через людську діяльність;

− способи технологій, методи творення культурних явищ;

− це сукупність найперших та найвищих духовних та матеріальних цінностей;

− це цінності.

Отже пізнання культури повинно бути спрямовано на те, до чого доторкнулася людська діяльність. Вона має цінність, залежить від соціально-історичного розвитку суспільства. Культура належить до форм суспільної свідомості і у різних народів має свої специфічні вияви.

Білет № 20.


6127263733648906.html
6127278176243484.html
    PR.RU™